Урок
17. Поняття
змінної та її значення. Операція присвоєння.
Повторення
Створити файл: меню File ®
New File або Ctrl+N
Зберегти файл: меню File ®
Save або Ctrl+S
Запустити на виконання: Меню Run ® Run Module або F5
Змінні та константи. Типи даних у
програмуванні. Операції над змінними
Ви
вже зустрічались з змінними на уроках математики, коли в рівняннях у нас були
якісь невідомі величини.
Ось
і у нас з’являться невідомі величини, але на відміну від математичних, вони
будуть приймати різні значення в залежності від того, як ми, програмісти, цього
захочемо, тобто, можуть “змінюватися”. Правда ж приємно керувати, а не просто
вирішувати рівняння?
Змінна та константа
У
якості величин виступають дані, що обробляються цими
програмами, тому у пам'яті комп'ютера повинно бути виділено місце на ці дані. Саме
через величини передаються всі значення, виконуються різні обчислення.
Величина – в програмуванні це
буквене позначення області пам‘яті, в якій зберігається деяке значення.
Величини
поділяються на сталі та змінні.
Змінна – називаються такі
величини, які можуть змінювати своє значення під час виконання програми.
У Python змінна – це посилання на
комірку пам‘яті.
Константа – це величина, яка не
змінюється протягом виконання програми.
Приклади констант із життя:
Ø число p дорівнює 3,1415926…;
Ø у добі 24 години;
Ø літера “А” не стане
іншою буквою.
Типи даних у
програмуванні
Тип даних – це набір значень та
операцій, які над ними можна виконувати.
Наприклад, числа можна множити
або ділити. Але ці операції неможливо виконати над словами чи літерами.
Змінні можуть набувати значень різних
типів. Розглянемо деякі стандартні типи мови Python.
Операція присвоєння.
Вимоги до імен змінних
Для того, щоб “запам‘ятати” значення
досить присвоїти його змінній. Для цього використовується спеціальний оператор присвоєння, який позначається
знаком рівності (=).
message = “Hello world!”
n = 12
pi = 3.14159
Імена змінних
Оскільки
ім'я змінної має бути унікальним, то замість імені ще вживають термін "ідентифікатор".
Ім'я (ідентифікатор) змінної може
починатися з латинської букви будь-якого регістра (маленької чи великої) або
підкреслення, після чого в імені можна використовувати цифри і знак _ (знак
підкреслення).
Знак
підкреслення може використовуватися для розділення слів складових ім'я
змінної: наприклад,
user_name або full_price.
Слід обирати осмисленні назви змінних.
Імена змінних можуть бути довільної довжини, але намагайтесь обирати не занадто
короткі та не занадто довгі імена – від цього залежить зручність читання
програми.
Імена
змінних
Ø не можуть починатися з цифри
(наприклад, 1message),
Ø не можуть містити заборонені символи
(наприклад, у імені price_in_$ символ $ є недопустимим).
Ø не можна використовувати ключові
слова як імена змінних.
У цих випадках інтерпретатор буде видавати
повідомлення про синтаксичну помилку:
SyntaxError: invalid syntax
Але є ще одна заборона: не використовувати ключові
слова як імена змінних. Що ж таке ключові
слова? Їх ще називають зарезервованими. Ви знаєте, що можна
зарезервувати номер в готелі, при цьому за вами буде закріплений цей номер і
ніхто його зайняти, крім вас, не зможе. Так і з зарезервованими словами, вони
вже зайняті під певні потреби, тому при використанні їх іншим чином виникають
помилки. Наприклад, команда print призначена для виведення повідомлень, тому
змінної print існувати не може.
При заданні імен в Пітоні можна
використовувати:
·
будь-які латинські літери,
·
цифри (0-9),
·
знак _ (знак підкреслення).
Знак підкреслення може використовуватись
для відділення слів, що утворюють ім‘я змінної. Наприклад,
user_name, full_price.
Але назви змінних не можуть:
починатись із цифри,
містити пропуск та специфічні знаки ($, %,
&, @, !, …),
набувати значень команд (print, input, …).
Варто пам’ятати, що Python чутливий до
регістру (розрізняє великі та малі літери). Змінні X та x –
це різні змінні.
У наступному фрагменті програми ціле число 5 присвоюється
змінній з ім'ям b, потім на екран виводиться значення, пов'язане в
поточний момент з цією змінною:
Ціле число 5 присвоюється змінній з
ім'ям b: змінна b - це посилання на об'єкт (скриньку для цілих значень), який
містить значення 5.
Що зберігатиметься у
змінній b, якщо записати наступні дві інструкції?
Коли змінній присвоюється нове значення, попереднє значення
втрачається.
Змінну в Python створити дуже просто - потрібно присвоїти деякого
ідентифікатором значення за допомогою оператора присвоювання «=».
ПРИКЛАД
a = 10
b = 3.1415926
c = "Hello"
d = [1, 2, 3]
У цьому прикладі використовуються
чотири змінні:
·
змінна a зберігає
значення типу int (ціле число),
·
змінна b -
типу float (дійсне число),
·
змінна c -
типу str (рядок),
·
змінна d -
типу list (список, в даному випадку з трьох цілих чисел).
Ніякого спеціального оголошення змінних не потрібно,
перше присвоювання змінній значення і є її оголошенням. Ідентифікатор в
Python є "засланням" на збережені в пам'яті дані.
Зверніть
увагу! Змінна arg
та Arg — це зовсім різні змінні, бо перші букви відрізняються за
регістром. Немає обмежень щодо змісту назви змінної, головне щоб потім
програміст зрозумів за що відповідає кожна з них.
назва_змінної = значення
Наприклад:
>>> a=5
>>> zminna=6.5
>>> b=“Текст”
Команди виведення та введення даних
Щоб комп’ютер
міг «поговорити» з користувачем, використовують команду input().
Виконуючи цю
команду, програма відобразить текст запрошення (наприклад, Введіть значення:), очікуватиме введення даних від користувача, а
потім присвоїть їх змінній.
Функція введення
даних: input()
А за
допомогою команди print () можна
вивести значення змінної.
Функція виведення
даних: print ()
